Ми часто говоримо слова: спілкування, спілкуватися. А що це означає, якщо вдуматися? Поняття "спілкування" в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів. Заглянемо в словник:
Як часто ми недооцінюємо роль слова в житті людини! А воно ж може й допомогти людині, але може й поставити на коліна, завдавши неймовірного болю, а то й знищити.
Дорослі діти. Ми вже стоїмо на порозі самостійного життя. Скільки шляхів перед нами розстилається! Кожен із нас обере лише один, свій, і попрямує ним, поступово, але неминуче віддаляючись від свого дитинства. Як же хочеться кожному з нас швидше переступити цей поріг, відчути себе самостійним, дорослим, ні від кого незалежним.
Я ходжу до школи, відвідую додаткові заняття з англійської мови, допомагаю батькам удома. Я намагаюсь встигати усе і робити це якомога краще, щоб не соромно було сказати, що це я зробив, тому часто я стомлююсь. Настрій у мене погіршується, працювати так, як би мені хотілось, я теж вже не можу.
Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати.
У 1994 році, коли Україна була ще зовсім молодою, про неї довідався весь світ. І сталося це завдяки спортивним досягненням наших земляків. На зимовій олімпіаді дівчина з нашої країни посіла перше місце у фігурному катанні. Оксана Баюл, ще вчора маловідома фігуристка з маловідомої країни виявила найкращі здібності і стала олімпійською чемпіонкою.
Вже майже тринадцять років минуло з того часу, як Україна здобула незалежність, як встала на шлях національного відродження, як почала утверджуватися серед інших країн, завойовувати ім'я та авторитет. Сьогодні Україну вже знають у світі, можливо, в якихось сферах державного життя вона проявила себе не найкращим чином, але є галузі, досягненнями в яких український народ має право пишатися.
Україна не така вже й велика держава, набагато менша, ніж Росія чи деякі інші країни. Але, мабуть, тому, що багато століть їй доводилося боротися за свою незалежність, свою волю, витримувати знущання ненависних завойовників, терпіти голод, осади, вона стала такою міцною, незламною. Та й люди, що живуть в ній" ні в чому не поступаються нікому за своїми якостями, витримкою, силою волі та прагненням перемоги. І їх не так вже мало на українській землі.
Ця біблійна фраза говорить про те, що спочатку Бог вимовив слово, а потім уже у відповідності зі сказаним утворилася земна твердь, вода і т.п. Виходить, первинне — Слово.
Слово з'явилося першим, потім з'явилася людина, бо ж сказано: спочатку було Слово. Це слово людське одвічне й повсякчас передує всьому, до чого доходить творчість людська. А це значить, що допоки в нас є слово, перед нами є майбутнє, є сподівання і мрії, які можуть бути здійсненними.
