Напевно, важко знайти таку людину, яка б не любила подорожувати. Бо подорож — це завжди нові враження, це можливість краще пізнати світ. Для тих, кого цікавлять захоплюючі подорожі, англійський письменник Р. Л. Стівенсон створив у 1883 році роман "Острів скарбів". Особисто мені цей роман дуже сподобався.

"Острів скарбів", який приніс його авторові всесвітню славу, є класичним взірцем пригодницької літератури. Книга, на перший погляд, проста й легка, за уважного прочитання постає багатоплановою і багатозначною. Авантюрний сюжет її, незважаючи на традиційність теми - оповідь про піратів, пригоди на морі, - є оригінальним.

Роберт Льюїс Стівенсон — відомий англійський письменник, поет, драматург. Шотландець за національністю, він дуже переживав той факт, що його Батьківщина втратила свою незалежність, підкорена Англією. Тому тема національної незалежності та боротьби проти гнобителів була дуже близькою цій людині.

Англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон — засновник англійського романтизму — улюбленець підлітків. Його твори зачаровують молодь, бентежать душу, спонукають до мрій та сміливих і мужніх вчинків. Стівенсон народився в Шотландії і любив свою батьківщину. У баладі «Вересовий трунок» із сумом зображує він трагічну долю корінного населення Шотландії — піктів.

Відомий англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон дуже любив поезію, особливо балади. У них він прославляв своїх героїв за сміливість, чесність, патріотизм, благородство, любов до Батьківщини. Поет захоплюється природою рідного краю, поетизує її.

Роберт Льюіс Стівенсон, шотландець за походженням, працював у різноманітних жанрах: поезії, драматургії, прозі. Він був відомий також як літературний критик та романіст. Коли ми згадуємо ім'я цього видатного письменника, то одразу на пам'ять приходять його славнозвісні романи «Острів скарбів» та «Чорна стріла».

Серед визначних літературних напрямів особливе місце посідає романтизм, що подарував світові твори, сповнені пригодницької відваги. її героями є сміливі, волелюбні люди, для котрих честь і любов до рідної землі - найсвятіші та найдорожчі за всі багатства і навіть за життя. У кризове для Англії XIX століття у літературі з'являється ціла плеяда представників неоромантизму, у творах яких героями виступають вже вихідці з низів - простий народ, здатний до бунту і подвигу.

Роберт Льюїс Стівенсон, шотландець за походженням, працював у різноманітних жанрах: поезії, драматургії, прозі. Був відомий також як літературний критик Та романіст. Коли ми згадуємо ім'я цього видатного письменника, то одразу на пам'ять приходять його славнозвісні романи "Острів скарбів" та "Чорна стріла".

Коли я вперше почула "Вересковий трунок", я ще не знала, що то за такий жанр — балада. А ім'я автора — Роберта Льюїса Стівенсона — пов'язувала тільки з "Островом скарбів". Але це було таким другорядним поруч із цими рядками, що відразу ж вводили у сюжет — ні, вибачте, у ту сиву давнину, на скелястий берег сивого бурхливого моря, звідкіля добре було бачити і бузкові хвилі вереску, і те, жахливе:

Древні греки завжди були вірні собі та своїм ідеалам. Не був винятком із цього правила й видатний трагік доби розквіту афінської драматургії, молодший сучасник Есхіла (і постійний суперник у драматичних змаганнях) — Софокл. Один із його творів сам Арістотель у своїй «Поетиці» називає взірцем класичної трагедії. Власне, кожний витвір драматичного мистецтва, який виходив з-під пера (чи краще сказати — стилосу) Софокла, можна удостоїти таких слів, і це визнання буде найменшим, що варто зробити.