Серед творів Коцюбинського своєрідне місце посідає оповідання "Маленький грішник" (1893). У ньому змальовано життя знедолених дітей міста. В оповіданні яскраво виявилась одна з особливостей стилю письменника: вміння знаходити життєво правдиві, промовисті деталі для психологічної характеристики героя.
Сучасники довго не визнавали імпресіоністичної манери письма. Але це неприйняття йшло невід некультурності та невігластва, а від свідомої прихильності до протилежної системи цінностей і смаків. Неуважність до традиційного сюжету, піднесення ролі окремої художньої деталі, яскрава колористика, значний психологізм — це дивувало і водночас захоплювало в новому напрямку мистецтва.
Тарас Григорович Шевченко — великий український народний поет. Він був сам вихідцем з народу, а тому йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі його страждання. Зазнавши на собі нелюдського ставлення панів, знущання, катування, Тарас Григорович все своє життя присвятив служінню ідеї визволення трудящих, його твори — це твори критичного реалізму. У кожному слові, у кожному рядку поета звучить ненависть до гнобителів.
Твір "Марія" Уласа Самчука став першим романом, присвяченим жінкам 30-х років, жінкам, на долю яких випали страшні муки голоду, смерті дітей і близьких.
Центральним образом роману-хроніки є жінка на ім'я Марія. Звичайна селянка, якій випала така ж доля, як мільйонам жінок-матерів, жінок-трудівниць, що пережили нелегкі часи. Це образ звичайної жінки, що чесно працювала, кохала, робила помилки у житті і спокутувала їх стократ своєю долею. В її образі підкреслені визначальні риси українського менталітету: суттєвість, важливість мистецьких переживань і водночас здатність до дії, волевиявлення, усвідомлення чину. Вона неосвічена, про таких говорили, що вони, мовляв, темні, але її єство містить стільки складних філософських глибин.
Письменники - виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття.
Поема "Мойсей" написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об'єднань, які висувають своїх лідерів з їх програмами "за щасливе майбутнє нації". Кому повірить, за ким піде український народ, знесилений роками соціально -економічних труднощів? Які якості повинен мати той поводир нації, який виведе її на твердий шлях міці й розквіту?
Поема "Мойсей" написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об'єднань, які висувають своїх лідерів з їх програмами "за щасливе майбутнє нації". Кому повірить, за ким піде український народ, знесилений роками соціально-економічних труднощів? Які якості повинен мати той поводир нації, який виведе її на твердий шлях міці й розквіту?
Кожен народ має душу. Народна душа — це співці слова і духу народного. Одним із них є Іван Якович Франко. У поемі "Мойсей" він висвітлює проблему відносин між вождем і народом. Вождь і народ — це дві частини одного цілого. Якщо не буде першого — то не буде й другого, і навпаки.
