Києво-Печерська Лавра є одним із духовних символів українського народу, давній осередок культури, літописання, іконописання, літературної діяльності та книгодрукування. Одним із найбільш відомих і яскравих творів, написаних у стінах монастиря, є Києво-Печерський Патерик, який увібрав у себе житія і твори печерських святих. Робота над ним тривала від середини XI до кінця XIII століття.
Починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. Представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. Зараз одяг — більш стандартний, хоча є безліч способів створити собі неповторний стиль. І це особливо стосується підлітків, адже саме в цьому віці нам хочеться виразити себе, підкреслити свою унікальність.
На початку XX століття в усьому світі спостерігається значне пожвавлення літературного процесу і розвитку мистецтва взагалі. З'являється модернізм, що стає не лише альтернативою реалізмові у мистецтві, а й принципово новим способом мислення усіх творчих особистостей. Спостерігається відхід від копіювання дійсності, її намагаються не відобразити, а відтворити, ніби сформувати наново. Крім цього, виникає безліч нових прийомів у межах нового літературного мислення, різні види мистецтва поєднуються та впливають один на одного. Так, із появою кінематографічного мистецтва деякі прийоми кінематографії використовуються і в літературі.
Геніальний кінорежисер Олександр Довженко вмів якось по-особливому, по-своєму бачити й відображати в мистецтві життєвий матеріал. Покладаючись лише на об'єктивність, у своїх творах письменник відображав правду життя. Мірою художньої творчості Довженка стали тепер уже крилаті слова: «Приберіть геть всі п'ятаки мідних правд. Залиште тільки чисте золото правди». Зображуючи мужність і страждання рідного народу, митець звертається до публіцистики, кінодокументалістики та художньої літератури.
"Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва... Україна мусить родити "найсильніші твори про народ у війні..." - читаємо у Довженковому "Щоденнику", що став своє рідним документом доби, свідченням потворної природи тоталітаризму. І такий шедевр Олександр Довженко створив. Створив, вистраждав, виплекав. Усе пережите і передумане за перші роки війни оформилось у кіноповість "Україна і огні". Ємка, точна назва...
Микола Хвильовий - людина трагічної долі. Власною рукою вкоротив він собі віку, не змирившись із невідповідністю реального життя ідеалу, у який він вірив. Але живуть його твори, оригінальні, самобутні, стилістично незвичні, часом навіть важкі для сприйняття. Його талант не схожий на інші, й саме цим особливо цінний.
У ранньому дитинстві ми вперше знайомимося з книгою. Перші казки, вірші, оповідання нам читають батьки. А потім ми й самі навчаємося розуміти друковане слово.
I. Твори письменників "нижчої школи". (До них належать писання монахів Якова і Нестора, оповідання про життя св. Антонія тощо. Найвидатнішою пам'яткою такого письменства є Печорський Патерик. Написаний він був за прикладом грецьких патериків. Печорський Патерик є збіркою оповідань про життя і чудеса святих ченців, що проживали у Печерському монастирі.)
Коли я вперше відкрив Біблію на Книзі Псалмів, я вже дещо знав про цей твір. Мені розповідали, що псалми — це виклад норм поведінки, морально-етичних норм нашого життя тощо. Тож я розраховував побачити чергові нудні і порожні морально-етичні повчання... Звісно, не можна було так думати, але я так думав. Проте після прочитання вже перших сторінок, я спіймав себе на думці, що мене вражають і зачіпають за душу прості, на перший погляд, рядки, сповнені глибоким змістом. І з'явилось якесь ірреальне відчуття, що цар Давид, якому приписують авторство більшості псалмів, ніби все заздалегідь знав про життя людей і через тисячоліття по тому. Маю на увазі, що мудрість та норми поведінки, вкладені в прості і стислі фрази, стосуються нашого сучасного життя, чи не кожну з них я можу проілюструвати власним досвідом. Майже все викладене у псалмах близьке і зрозуміле мені!
Із великою майстерністю та любов'ю змалював невідомий автор у літописній повісті "Похід князя Ігоря..." справжніх патріотів. Серед персонажів твору на першому плані виступає хоробрий князь Ігор зі своєю дружиною.
