В Україні здавна існував народний звичай: дівчаткам, починаючи з трьох років і до заміжжя, надівали на голову вінок, де кожна квітка мала своє магічне значення. Сюди належали безсмертник, мак, барвінок, ромашка, квіти яблуні та інші.
Скоро в нашому учнівському житті настане переломний момент: ми закінчимо школу й розлетимося хто куди. Тому вже сьогодні кожен із моїх однокласників задумується над вибором життєвого шляху. Ще б пак! Залежно від того, яку путь обере людина, буде визначена її подальша доля.
Хто не мріяв у дитинстві стати у майбутньому вчителем, артистом, водієм тощо? Але ці мрії залишаються у дитинстві і разом із дитинством ідуть у минуле. Ти стаєш дорослим, самостійним, невдовзі повинен закінчити школу — і саме в цей час гостро постає питання: який життєвий шлях обрати?
У світі багато різних професій, як і багато людей з різними характерами. Мої друзі, наприклад, хочуть обрати різні спеціальності. Хтось мріє бути лікарем, а хтось, навпаки, просто жахається крові і всього такого.
Певне, кожний із нас не раз замислювався про сутність справжньої інтелігентності, намагався подумки з'ясувати, чи відповідають риси його власної особистості, його вчинки уявному зразкові. І кожний стикався з тим, що однозначно відповісти на питання "Яким є сучасний інтелігент?"не завжди легко. Чи збігаються поняття "освіченість" та "інтелігентність"? Чи можна виховати у собі інтелігентну людину, чи треба нею народитися? Саме на ці питання спробую відповісти.
Україна... І перед нами постає безліч найрізноманітніших образів. Хто згадує безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо; перед кимось постають прекрасна Либідь, безстрашний Святослав, відчайдушний Іван Сірко; комусь вчуваються пісні Марусі Чурай; хтось згадує рядки Т. Шевченка... Все це — образи нашої України, її найцінніші надбання.
Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам'ятовуємо величезний об'єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще.
Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає. Кажуть, що заглядати у майбутнє означає спокушати долю, але чи так це? Є відмінність між пустопорожніми мріями та ретельно виплеканими планами, які допоможуть здійснити ці самі мрії. Але чи не марна це справа — будувати плани, не знаючи, здійсняться вони чи ні?
