Сьогодні під небом моєї землі сяє сонце, задивляються в чисте небо сині очі річок і та озер. Так, звичайно, нам ще далеко до створення нового вільного суспільства, що не знає лиха, але перші кроки у цьому напрямі вже зроблені.
Країну міняти не можна, не можна її вибирати так само, як і вибирати батьків. Де людина народилася, там вона і повинна прожити життя, пройти свій шлях.
Україна — моя батьківщина, бо народилася я на цій прекрасній землі. Батьки мої — росіяни, які переїхали жити в Україну. Звичайно, моя рідна мова — російська, і я дуже люблю твори російських письменників.
Професію я ще не вибрала. Поки що не кваплюся — усе-таки три роки навчання в школі попереду. Але батьки вважають, що час мені вже задуматися про своє майбутнє. І я іноді задумуюся...
До вас звертаюся, до тих, хто живе в моїй рідній Україні! До тих, хто тисячолітнім корінням вріс у цю благодатну землю, до тих, кого доля занесла з інших країв, але Україна стала для них рідною домівкою. До вас моє слово, моє прохання, моє благання. Боже, допоможи знайти відповідні слова, щоб вони краще відобразили суть того, про що я хочу сказати.
Упродовж багатьох віків наш народ переживав злети й падіння, славу й гніт, але дух спрямований був на одне — бути вільним. XX століття принесло найскладніші випробування.
Україна — рідна, священна земля наших дідів і прадідів. Тут я народилася і виросла, тут уперше побачила сліпучу синь українського неба. Рідний край починається для нас не лише з батьківського порога. Він починається з прадавніх коренів нашого народу.
Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: "Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була". Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть "загарбницькі душі" намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її від нападників. Такою немилосердною була доля України.
Уся наша сім'я любить у вихідні виїжджати за місто. У нас стареньке авто, яке "успадкував" мій батько від діда. Але завдяки умілим батьківським рукам авто бігає і служитиме ще не один рік.
Із перших хвилин появи людини на землі розпочинається її складний життєвий шлях: перший невпевнений крок, перше промовлене рідною мовою слово, пізнання світу, довгі роки навчання і здобуття необхідних знань, усвідомлення добра і зла, формування особистості, замислення над віковічними питаннями: хто я, який слід залишу по собі, якою мене запам'ятають люди, моя Батьківщина.
