Вони не бачать душею Вкраїну (за віршем В. Самійленка "Патріоти").
Ніщо так не лютило Самійленка, як пустомельство й неробство українських патріотів. І. Франко
Хто вони, патріоти? Які якості їм притаманні? Чим вони керуються у своєму житті? Що мають робити для зміцнення держави, в якій живуть? Патріот і громадянин поняття тотожні чи ні? Чи кожна людина патріот? У чому особливість сучасного патріотизму?
Ціла низка запитань... І щоб відповісти на них, треба, мабуть, зрозуміти зміст понять патріотизм, громадянин, громадянська позиція. Не знаю, кому належать слова, але вони запали в душу: "Громадянська позиція формує патріотичні почуття й переконання. Вони будуть чистими й невичерпними лише за тієї умови, коли в сім'ї і в школі панує культ Матері й Батька, Дідуся і Бабусі; атмосфера поваги, уваги, чуйності". Прекрасні слова! їх істинність не потребує доказів. Звідси — патріоти — це ті люди, яким притаманна любов до Батьківщини, землі, що дає хліб і зберігає прах предків; які бережуть свою Вітчизну, виконують свій громадянський обов'язок; які поважають національну культуру, рідну мову; для яких честь, гідність держави — основні цінності; які почувають себе володарями землі...
А ось що говорить про патріотизм В. Самійленко. Сили віршів поета в щирій любові до рідної країни, в самозреченому служінні українській культурі. У його сприйнятті існували дві України. Перша з них — Україна-мрія; друга — реальність. Він мешкав у тій другій України й відчув на собі сваволю, ненависть, злобу... Переді мною вірш поета "Патріоти". Герої вірша — троє юнаків. Їм нібито боліє душа за долю землі. Перший юнак у своїх роздумах сягає древніх часів, коли розцвітала культура української науки; опираючись на книжки, на наукові докази, згадує ті часи, коли пращури боронили народні права. Другий патріот говорив про безправність народу. Патріотизм цих пустомель далі головних слів не просувався ні на крок. Третій юнак не схвалює пустомельство двох перших, але й сам нічого не робив для процвітання України:
Він бачив душею Вкраїну І все, що вона добула. Вбачались йому патріоти Із купою слів голосних, А поруч мільйони голоти І темність і вбожество їх.
Уся праця пустодзвонних патріотів зводиться до запальних визнань у патріотизмі й у страху перед царизмом, який не був зацікавленим у розвитку меншин.
Справжній патріотизм вимагає "дії", а не балаканини.
На жаль, таких "rope-патріотів" багато і в сучасній України. Вони говорять так багато слів про долю народу, бажання допомогти йому, але нічогісінько для цього не роблять.
