Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка "Заповіт").
Т.Г. Шевченко — видатний український поет — не міг без болю дивитися на страждання рідного народу.
У вірші "Сон" поет змальовує долю матері-кріпачки, яка змушена працювати з ранку до вечора на панському полі.
Немовля, що "сповитеє кричало у холодочку за снопом", вимагало уваги, ласки матері. Важка праця тягарем лягла на плечі жінки: ...Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.
Кріпачка засинає, годуючи дитину, й бачить дивний сон: вільне, щасливе життя вже дорослого сина.
Сон... На жаль, це тільки сон, коли "проснулася — нема нічого..." Т. Шевченко змалював тяжку долю жінки-кріпачки, що злилася у величний, багатостраждальний образ України-матері, що сподівається на щасливе майбуття.
