Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру.
У давнину слов'яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо огороджували.
З давніх-давен дуб вірно служи в людям. З його міцної деревини виготовляли домашнє начиння, будували фортеці, житла. Кора використовувалася для вичинки шкір, а листя давало гарні фарби.
Існував навіть звичай: на відзнаку народження хлопчика садили біля хати молоденький дубочок.
Рости і красуйся, лісовий велетню, даруючи людям радість!
