Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки.
Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах.
Тема залишеної Батьківщини — одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею — болюча й часто трагічна. І творчість Т.Осьмачки не є винятком. Для нього, як ні для кого іншого, властива романтична туга за Україною, рідним найчарівнішим куточком — Черкащиною.
Україна в однойменному вірші поета змальована надзвичайно привабливою, соковитою. Багата природою й людьми, от тільки щастям не наділена. Майстер слова підкреслює, що "в руці Господній України синє небо", шляхи, гори, звірі, води, птахи, щастя, діти. Це і є тим багатством, що лежить в основі любові до рідної землі.
До образу України Тодось Осьмачка звертався дуже часто, сповідуючись у своїй любові чи виливаючи свій біль.
У 1926 році в поезії "Розкрила небо Україна" поет писав: Моя тужлива Україно, таку тебе я полюбив, і за твою одну сльозину навіки голову згубив.
Тодось Осьмачка — письменник з мужнім громадянським голосом. Його творчість осяяна чистою синівською любов'ю до рідної землі, вона торкає струни наших душ, закликаючи любити Батьківщину.
