Подорожник - це невибаглива багаторічна трава, яка трапляється вздовж доріг, біля водоймищ, на луках, лісах та навіть на пустирях . Всього існує близько 250 його видів . Але найчастіше застосовується листя подорожника великого, лікарські властивості якого використовуються як у народній, так і в традиційній медицині.

З незапам'ятних часів корисні властивості подорожника використовуються в народній медицині. Може, хто пам'ятає з дитинства, як мама чи бабуся прикладала листочок рослини до розбитого коліна, щоб зупинити кров. Травинка була набагато приємніше зеленки, тому не можна було не погодитися з цим лікуванням.

Давні люди прикладали подорожник не тільки до подібних ранки . За допомогою листя лікували серйозніші шкірні ураження: виразки, гнійники, пухлини. Щоб з'ясувати більш докладно, чим корисний подорожник давайте звернемося до його складу .

Склад

Листя подорожника містять полісахариди (пектинові речовини, слизь), гіркі та дубильні речовини, флавоноїди, глікозиди (каталпол, аукубін, сапоніни, похідні апігеніна, кверцетину, лютеоліна, скутелляреїна, метоксіскутелляреїна, байкалеїн та гіспідуліна).

Користь подорожника також у тому, що він містить: вітаміни (жиророзчинний вітамін філохінон (К1), холін (В4), аскорбінову кислоту (С) і вітамін U, який вірніше було б назвати вітаміноподібною речовиною, що не заважає йому володіти неперевершеним ранозагоювальним ефектом); органічні кислоти (саліцилова, бузкова, бензойна, гентизинова, корична та інші); амінокислоти (глутамінова кислота, треонін, аспарагінова кислота, гістидин і деякі інші).

Користь подорожника

В опис хімічного складу подорожника іноді включають оригінальні назви та навіть «нові слова», походження яких можливо пов'язане з друкарською помилкою, яка закралася в первісний (вихідний) текст, що послужив відправною точкою для численних «дослідників». Насамперед, нашу увагу привернуло гарне слово «плантеоза» з незмінним предикатом «сахарид».

Скануючи на всі лади матеріали з органічної хімії, нам так і не вдалося ані серед цукрів, ні в інших розділах виявити згадка про невловиму «плантеозу». Залишається лише припустити, що даний вуглевод є «похідною» від моносахаридів, що носять загальну назву «пентози» (за відмітною ознакою - п'ять атомів вуглецю в молекулі). Імовірно, цей вуглевод також входить до складу подорожника, впливаючи на його корисні властивості.

Властивості та застосування

Завдяки своєму унікальному складу, подорожник має бактерицидну, кровоспинну, сечогінну, ранозагоювальну, спазмолітичну дію. Він також відновлює роботу ШКТ, при зниженій кислотності допомагає лікувати гастрит, покращує апетит. У народній медицині використовують сік, відвар або настоянку з листя, стебел та коренів. Насіння подорожника не менш цінне. Вони незамінні при плануванні вагітності. Настоянка або відвар з насіння позитивно впливають на статеву сферу обох статей.

Лікувальні властивості подорожника допомагають також при таких захворюваннях:

гіпертонія;

пієлонефрит;

геморой;

стоматит;

бронхіт, застуда, ГРВІ;

болі при менструальних кровотечах;

запалення жовчного міхура.

Протипоказання

Не дивлячись на очевидні цілющі властивості подорожника, він все ж має протипоказання: гастрит, виразка ( при підвищеній кислотності), коліт, варикоз, тромбофлебіт . У будь-якому випадку консультація фахівця ніколи не зашкодить.