Кульбаба - це квітка , яка відома всім. Кульбаба відноситься до багаторічних рослин сімейства складноцвітих. Квіткові кошики пофарбовані в золотисто-жовтий колір , розташовані на прямому безлистому стеблі , листя прикореневі , сильнорозсічені , у вигляді розетки . При дозріванні квітка "перетворюється" у "парашутики" з насінням , які легко розносить навіть слабкий подих вітру . Природа налічує більше 1000 видів даної рослини , з яких людство використовує близько 80 видів . Кульбабу можна зустріти практично на всій планеті , виняток становлять лише пустелі Середньої Азії та крайня Північ.
Лікувальні та корисні властивості кульбаби Кульбаба - це унікальна за своїми властивостями рослина , користь якої досить ефективна при лікування наступних проблем з організмом : акне , ниркові хвороби , жовтяниця , цукровий діабет , анемія , рак. Кульбаба - це те рослина , про яку ніколи не перестають говорити . Ця квітка багато десятиліть використовується в народній медицині. Дозрівають квіти наприкінці весни на початку літа. У складі кульбаби є молочний сік . Антиоксиданти , які є у складі цієї рослини , забезпечують нормальне функціонування печінки та попереджають її передчасне старіння . Лікарям Риму та Древньої Греції були відомі лікарські властивості кульбаби . Також цю рослину з давніх давен використовували в їжу. У складі кульбаби присутня просто величезна кількість корисних речовин в числі яких: вітаміни групи В , нікотинова та аскорбінова кислоти , холін , марганець , токоферол , фосфор , калій , залізо та кальцій. З лікувальною метою використовують листя , корінь , сік та траву кульбаби . Корені заготовляють ранньою весною та пізньою осінню , а листя , сік та траву - на початку літа. Всі складові рослини просушують при температурі 40-50° С. Кульбаба використовується для лікування величезної кількості захворювань та недугів. Навіть для медоносних бджіл кульбаба - це корисна рослина , пилок якої містить багато білків , цукру та жирів. Проте, бджоли нектар з квітки збирають не завжди та й не у великій кількості.
Кульбаба та її корисні речовини У складі соку кульбаби є тараксацерин , тараксацин , близько 3 % каучукових речовин. У листі та суцвіттях кульбаби присутні такі речовини: флавоксантин , холін , тараксантин , вітаміни А , С, В2 , Е , РР , солі марганцю , кальцію , заліза , фосфору , а також сапоніни , близько 5 % білка та смоли , що робить листя та суцвіття поживними продуктами. Коріння рослини багаті на: тараксерол , β-амирин , тараксастерол , псевдотараксастерол; стерини: стигмастерин , β-ситостерин , тараксол; вуглеводи: близько 40% інуліну; жирну олію , в складі якої є: гліцериди меліссової, пальмітинової, олеїнової, лінолевої, церотіновой кислот; а також слизу, каучук, білки , смоли та ін. речовини. Крім цього , в листі та квіткових кошиках кульбаби містяться: флавоксантин , тритерпенові спирти, фарадіол, тараксантин, лютеїн , тритерпенові спирти , арнідіол.
Властивості кульбаби Кульбаба - це одна з кращих медоносних рослин. Мед з нього виходить ароматний, золотистий та густий і має різкуватий смак. Це неповторна рослина наділена природою такими корисними властивостями , як жовчогінна , відхаркувальна , спазмолітична , проносна , заспокійлива та легка снодійна дія. Водна настоянка , приготована з листя та коріння , покращує апетит, травлення , обмін речовин , підвищує тонус , посилює лактацію . У кульбабі , крім усього іншого , присутні біологічно активні речовини , завдяки яким кашка , приготовлена з кульбаби , сприяє зменшенню бродильних процесів при колітах. Вчені провели пробний експеримент з кульбабою , впливали на неї хіміко-фармакологічним випромінюванням. Результати експерименту підтвердили антивірусні , антигельмінтні , протитурберкульозні , фунгіцидні , антидіабетичні та антиканцерогенні властивості . Ця рослина рекомендована при діабеті , для лікування анемії та як тонізуючий засіб при загальній слабкості організму. Порошок з коріння кульбаби використовують для того , щоб з організму швидше виводилися з сечею та потом шкідливі речовини , а також як засіб від подагри , антисклеротичний засіб та від ревматизму. Відвар з екстракту використовують як засоби, що посилюють секрецію травних залоз.
Де застосовується кульбаба? З давніх давен кульбаба використовується людством. Так, наприклад, у країнах Західної Європи її культивували як садову рослину. З молодих листів рослини готують пюре , вітамінні салати , варять супи. Салат з даної рослини рекомендують при авітамінозі , також він допомагає повернути стрункість фігури та прискорює обмін речовин. Чимало користі в маринованих квіткових бруньках, вони чудово виглядають в якості однієї зі складових солянки чи вінегрету. В Англії кілька століть тому почали робити та й сьогодні виробляють вино з кульбаби. Квітки рослини також знайшли своє застосування , з них варять варення , яке за смаком дуже схоже на мед. А якщо підсмажити коріння кульбаби , то вийде сурогатна кава.
Китайці використовують всі частини кульбаби як тонізуючий , жарознижуючий та потогінний засіб. Також її рекомендують при фурункульозі , різних шкірних захворюваннях , відсутності апетиту , запаленні лімфатичних залоз , для підвищення лактації . При укусах отруйних змій у Китаї листя вважаються протиотрутою . Таджики вважають кульбабу корисною при лікуванні гонореї. Також готують салат з молодих листків , який дуже ефективний при загальній слабкості та недокрів'ї. Жителі Чехії теж гідно оцінили позитивні властивості кульбаби . Тут його використовують як сечогінний , жовчогінний та кровоспинний препарату. Болгари рекомендують цю рослину при захворюваннях жовчогінного міхура , запалення печінки , при жовтяниці і в боротьбі з жовчними каменями. Кульбаба надає заспокійливу дії при піску , каменях та інших захворюваннях нирок та сечостатевої системи. Крім цього , рослину застосовують при неповному засвоєнні жирів , запорі , метеоризмі та як засіб проти глистів. Крім усього іншого , в Німеччині корінь кульбаби використовують як ефективний засіб при малоефективній роботі селезінки.
Застосування кульбаби в народній медицині Широке застосування кульбаба знайшла й у народній медицині. Ця рослина має позитивну дію при лікуванні захворювань печінки , атеросклерозі , жовчному міхурі , каменях в нирках та їх запальних захворюваннях. Крім цього , рослина використовую в якості лікарського засобу при інтоксикації , отруєннях , холециститі , набряках , цирозі печінки , відсутності апетиту , низькому рівні калію в організмі , гастриті зі зниженою кислотністю та захворюваннях суглобів. Сік цієї рослини є цінним зміцнюючим та тонізуючим продуктом. В поєднанні з морквяним соком та листям реми ефективно діє при захворюваннях хребта , кісток , а також надає міцність зубам. Якщо перед їжею прийняти 2-3 ст. л. такого соку , то організм практично відразу ж отримає необхідні йому речовини.
Гіркі речовини рослини стимулююче діють на печінку, виводять пісок з жовчного міхура та руйнують камені. Настоянку, приготовану з коріння кульбаби , використовують як потогінний , тонізуючий та кровоочисний засіб. Також коріння рослини корисні діабетикам , оскільки вони є цукропонижуючим продуктом. Крім цього , коріння кульбаби нерідко зустрічаються у складі трав'яних зборів для схуднення. Порошок , приготований з коренів рослини , сприяє відновленню обміну речовин , заліковує виразки , пролежні , рани та опіки.
Кульбаба наділена жовчогінною, послаблюючою , спазмолітичною, жарознижуючою , заспокійливою , легкою снодійною , відхаркувальну властивостями. Водні настої листя і коріння рослини покращують апетит та травлення , благотворно впливають на метаболізм , підвищують лактацію та загальний тонус організму. Своє застосування ця сонячна квітка отримала і в народній косметиці. Так , наприклад , маска з листя зволожує , живить та омолоджує шкіру , а квітковий настій видаляє пігментні плями та відбілює ластовиння .
Протипоказання чи шкода від кульбаби Цю рослину не радять вживати при закупорці жовчних шляхів. З великою обережність слід ставитися до її застосування при виразковій хворобі та гастриті . Передозування може стати причиною діареї та блювоти.
Кульбаба в харчуванні Різні народи з давніх-давен використовували кульбабу в харчуванні. Молоде листя рослини майже не гірчить , тож його нерідко використовують при приготуванні борщів та салатів. Квітки рослини використовують для приготування варення та вина. А розкриті бутони - це кращий продукт для приготування кульбабового меду. Сурогатну каву готують з підсмажених коренів. Листя кульбаби для приготування найкраще готувати ранньою весною , для чого необхідно занурити їх на 30-40 хв. в сольовий розчин , щоб таким чином зменшити гіркоту. Деякі народи заквашують листя , як капусту або маринують їх.
Корисний салат з кульбаби Необхідні інгредієнти:
Листя кульбаби 100 гр. Зелена цибуля 4-5 пір'я Кріп 5 гілочок Бальзамічний оцет 1 ст. л . Петрушка 5 гілочок Оливкова олія 3 ст. л . Сіль , перець за смаком.
Спосіб приготування Листя кульбаби для початку потрібно промити під проточною водою , а потім вимочити протягом 30 хв . в підсоленій холодній воді. Після чого обсушуємо та дрібно нарізаємо. Таким же чином поступаємо з цибулею та петрушкою. З'єднуємо в одній ємності всі нарізані складові салату , подсолюємо та перчимо , скроплюємо оцтом та заправляємо оливковою олією. Зверху салат прикрашаємо гілочками кропу.
Користь кореня кульбаби Корінь рослини являє собою вертикальний бурий , а в розрізі , білий , потужний стрижень. У складі кореня кульбаби є каучук , а восени в ньому утворюється інулін . Дана речовина сприяє боротьбі з жовчю , зміцненню та оздоровленню печінки. Коріння рекомендують заготовляти ранньою весною чи пізньою осінню . Після чого його слід ретельно відмити від землі під холодною водою , а далі розрізати вздовж на чотири частини. Просушують коріння або під сонячними променями , або в сушарках при температурі 45-50°С. Корені використовують у багатьох фармакологічних областях та народній медицині . Корінь кульбаби випускають у вигляді порошку , сиропу та настоянки. Щоб підвищити апетит , очистити кров та скоротити спазми потрібно вживати настоянки з кореня рослини. Крім цього , настоянка - це ефективний проносний засіб . Приготувати її можна навіть у домашніх умовах. Для чого потрібно 1 ст . л. кореня рослини та 200 мл окропу. Сухий корінь заливається окропом та настоюється під кришкою протягом 2 годин. Вживати таку настоянку рекомендується по 1/3 склянки за 20 хв до прийому їжі 3-4 рази на день. При шумах в голові рекомендується все літо на проліт вживати свіжий корінь кульбаби з коренем моркви та салатної зелені. Всі складові потрібно нарубати та можна заправити улюбленим рослинним маслом. При очних хворобах готують примочки з кореня кульбаби . Порошок кореня використовують при виразках , гнійних ранах , обмороженнях , пролежнях та опіках. Відвар рекомендований при туберкульозі , геморої та шкірних захворюваннях.
