Степан Руданський придумав один із жанрів гумору — співомовки. Це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві.
Співймовки С. Руданського можна поділити на три групи: ті, що викривають служителів церкви; ті, у яких висміюються вади характеру людей; у яких висміюють панів. У співомовках "Козак і король" та "Запорожці у короля" висміяно панів, які хотіли поглумися з козаків, щоб показати свою зверхність, але їм це не вдається. Серед козаків багато розумних людей, дотепних, кмітливих, і вони так повертають справу, що в дурні пошилися пани. Ляхи-мосціпани теж не змогли принизити козаків, посміятися з їхніх довгих вусів. Адже саме з цією метою вони запропонували своїм гостям сметану. Та кмітливі козаки разом відмовилися:
Славная у вас сметана... Тілько вибачайте, а перше нам, запорожцям, щільник меду дайте!
А козак зі співомовки "Козак і король" перехитрив самого короля, давши відповіді на три складні запитання. І дотепний козак отримав винагороду: поїхав додому в золоті.
Про почуття гумору козаків ходили легенди. Народні перекази говорять про те, що запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них зверхньо, хотів принизити. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.
