Роль підсвідомого у творчості Валер’яна Підмогильного.
Валер'ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селянській родині степового селища Чаплі під Дніпропетровськом.
У 1917 році закінчив катеринославське реальне училище, в стінах якого написав свої перші оповідання.
Валер'ян Підмогильний поволі виходив на шлях психологічного реалізму.
Іван Франко писав, що "головна річ — людська душа, її стан, її руки в таких чи інших обставинах".
Оце прагнення відчувати стан і рух людської душі й було провідним для новобранця літератури.
Естетичний, філософський етичний аспект аналізу творів В. Підмогильного давав можливість окремим дослідникам побачити й концептуальне сприйняття світу.
Людина і обставини, колективне і особисте, сліпі інстинкту природи і обов'язкова мораль, суперечності прагнень розуму і серця, все це постало першочерговою проблемою під пером прозаїка.
Він одразу взяв приціл на найвищу вершину творчості — психіку особистості, яка гостро осмислює навколишній світ.
Письменник намагався бачити правду життя, твердо зважувати здатність людини до різкої зміни соціального і духовного існування.
В. Підмогильний уже в перших своїх оповідання, виявив особливу зацікавленість сферою підсвідомого. Спокійний і мирний Ваня ("Ваня") зворушений виглядом застреленого улюбленого пса, пристає на пропозицію агресивного товариша добити тварину, що вкрита мухами, здавалося ворушилася.
Порушення емоційного балансу активізує механізм підсвідомого — таким є один наскрізних мотивів у прозі В. Підмогильного.
