Моя улюблена річка (за поезіями Миколи Вінграновського).
На мою думку, улюблена річка має бути в кожної людини. Чому? Та саме тому, що наша Україна має дуже багато рік, річок і річечок. І кожен із нас живе біля однієї з них. Усім відомий, наприклад, велетень-красень Дніпро, красуня Десна. Моя ж улюблена річка — це Ворскла. Вона по-своєму красива, її плеса подекуди виблискують таким темним кольором, особливо попід верболозами, що здається, ніби там ховається сам Водяник.
Коли я буваю на гостинах у бабусі, то завжди з сусідськими хлопчаками бігаю на Ворсклу, особливо влітку. Тому, коли я вперше прочитав вірш Миколи Вінграновського «...Сама собою річка ця тече», то відразу згадав свою улюблену Ворсклу, що біля бабусиного дому. Ось поет пише про свою улюблену річку, що вона — «Дніпра тихенька синя доня», а я б про свою Ворсклу сказав, що вона — «за старшу доньку у Дніпра». І я теж свою річку люблю, «як тата й маму і як мед люблю».
