М. Т. Рильський — поет, твори якого хвилюють читача, не залишають байдужими людей різних смаків. Особливо мені подобаються вірші поета про твори мистецтва.
М. Рильський мав дар музиканта, добре грав на фортепіано, слухав знаменитих співаків і народних кобзарів. Поет вважав, що музика зачіпає такі струни людської душі, які непідвладні іншим мистецтвам.
У поетичному доробку поета є такі вірші, як «Бетховен», «Шопен», «Пісня», «Пісні», «Іванові Козловському», у яких розкрито велику силу музики і пісні.
Я ніколи не забуду того враження, першого, незабутнього, яке викликало почуте читання вірша «Шопен» моєю вчителькою під музику композитора.
Почався урок. Вчителька сказала, що сьогодні ми матимемо можливість почути двох геніїв — поета і композитора, творчість яких злилася в єдине ціле. 1 вона поставила вальс Шопена, а потім своїм чудовим голосом почала читати поезію М. Рильського... Стихло читання і стихла музика, а ми сиділи, мов зачаровані.
У вірші «Шопен» (1934) М. Рильський передає почуття радості і смутку ліричного героя, яке викликав вальс Шопена:
Шопена вальс... Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх очах не заблищала іскра Напівкохання чи напівжурби...
Ніжний вихор звуків музики Шопена викликає в уяві ліричного героя картину засніженої зими, сани з прекрасними кіньми, які везуть закутану у білі хутра його кохану:
І знову бачу те лице, що ледве Із хутра виглядає... Що мені? Невже то сльози на її очах? То сльози радості — хто теє скаже? То сльози смутку — хто те розгада?
Прагнення ліричного героя осягнути щастя, його уявну погоню за коханою в музиці передає «ніжний вихор звуків», а у вірші поета — чергування окличних і питальних речень, що відтворюють радість і сум, надію і відчай:
Пане Фредеріку, Я знаю, що ні вітру, ні саней, Ані коня немає в вашім вальсі, Що все це — тільки вигадка моя, Проте... …………………………………………. А сьогодні я Люблю свій сон і вас люблю за нього, Примхливий худорлявий музиканте...
Вірш «Шопен» не має рим, він написаний білим віршем, своєю інтонаційністю він нагадує монолог схвильованої людини. Це прекрасна поезія, що відтворила по-своєму почуття ліричного героя, навіяні музикою великого композитора. Слухайте і читайте твори мистецтва, і хай вони надихають вас на щирі і прекрасні почуття.
