Перші збірки М. Рильського «На білих островах» (1910). «Під осінніми зорями» (1918) свідчили про те, що в нашу літературу прийшов поет талановитий, обдарований, спостережливий, закоханий у природу і життя. Основні теми цих перших збірок — природа, кохання, мистецтво.
У ранній поезії своєї творчості поет шукав свого позитивного героя. Ліричний герой його лірики — це молода людина, яка закохана у життя, яка любить, відчуває природу і є частинкою цього природного світу:
Читачу! Вглибися у те, Чим я свою пісню зогрів, І може, почуєш ти щось, Що більше од згуків і слів. І може, як птах в вишині, Побачивши брата свого, Затужить твій стомлений дух І кине свій клич до мого!
Поет прагне, щоб його поетичне слово допомогло читачеві любити свою землю і свій народ, бо життя — це складний шлях кожного:
Шлях без краю лежить... а над шляхом імла, Шлях, камінням укритий, тернистий, І життя на той шлях вже мене посила. Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий?
Тобто ліричний герой ранньої лірики поета — це образ людини не тільки закоханої і мрійної, але й людини мислячої, з ідеалами чесної людини. Ліричний герой М. Рильського — це талановита дитина, яка з дитинства закохана у природу, і прагне збагнути її таємниці:
Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї.
Вона — не тільки тема вірша
Або картини, В ній є висоти незміримі Й святі глибини.
Герой М. Рильського любить і розуміє природу: в неї жива душа. І людина, на думку М. Рильського, повинна жити в гармонії з природою.
Разом з тим ліричний герой ранньої лірики — це людина зрілої мудрості, спокою, як у поезії «Яблука доспіли»:
Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Ти мене, кохана, проведеш до поля, Я піду — і, може, більше не прийду.
Ліричний герой не дорікає коханій за те, що минуло кохання у її душі, — він любить і бажає їй щастя:
Поцілуй востаннє, обніми востаннє; Вміє розставатись той, хто вмів любить.
Рильський-поет теж у ранній ліриці шукає свої ідеали:
Поете! Будь собі суддею, І в ночі тьми і самоти Спинись над власною душею... І скажеш їй: у світ широкий Іди, не знаючи про спокій, І, согрішивши, не гріши.
Життя — це багатогранність, а тому і ліричний герой поезій М. Рильського — багатогранна, цікава молода людина.
