Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди (план).
І. Г. С. Сковорода - видатний філософ, письменник-просвітитель XVІІІ ст. (місце письменника в українській і світовій культурі; громадянська позиція: "А мій жребій - з голяками"). ІІ. Байка як засіб художнього втілення філософських поглядів Г. Сковороди. 1. Перші байки Сковороди (викликані самим життям, явищами і фактами, вартими осміяння; мета - виправити людські вади, передати свій життєвий досвід, поділитися роздумами). 2. Витоки сковородинівських байок (грецька та римська байка, творчість Езопа, усна народна творчість). 3. "Басні Харьковскія" (1769-1774 рр., ЗО оригінальних байок). а) "Олененя і Кабан" (сюжет подібний до сюжету байки Езопа про граків, які убралися в пір'я павича; як і Езоп, Сковорода застерігає від такого роду вчинків і викриває прагнення похизуватися чужою пишною одежею, а також намагання обходити закони завдяки "новій одежі"); б) "Бджола і Шершень" (необхідно жити "за природою", трудитися за природними нахилами, за покликанням, тоді людина буде щаслива сама й корисна суспільству; коли людина береться не за свою справу, то лихо буде їй і оточенню); в) "Орел і Черепаха", "Жайворонки" (ідея "сродності праці"); г) "Дві Курки" (замало природного нахилу, велике значення має досвід, практика); д) роздуми про людське щастя ("Зозуля і Дрізд": робота не тільки для себе, але й для всіх, "Пес і Вовк", "Соловей, Жайворонок, Дрізд" - щира, безкорислива дружба приносить справжнє щастя). ІІІ. Значення творчості Г. Сковороди (джерело мудрості й доброти; філософські погляди мають загальнолюдську цінність). Поетична творчість Г. Сковороди .
