Гімн природі (за поезією П. Тичини "Гаї шумлять...")
Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш "Гаї шумлять...", в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари:
Гаї шумлять - Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело.
Відтворюючи красу рідного краю, П. Тичина викликає в нашій уяві дзвін, думки:
Гей, дзвін гуде - Іздалеку. Думки пряде — над нивами.
Безмежні поля порівнюються з морем, що купають людину у хлібних нивах-приливах. Відчувається світло золотосяйного сонця, яке сипле на землю промені на поверхні ріки. Хвалебний гімн на честь природи переростає в поезії в гімн людині.
