Драма дитини за оповіданням М.Коцюбинського "Ялинка".
Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню — ялинку.
Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму в своїй душі. Василько ставиться до батьків із великою пошаною й не сумнівається в прийнятому рішенні. Василькові невесело. І обличчя батьків теж сумні та похмурі. Це дуже хвилює хлопчика. Василько розмірковує про причину такого настрою рідних.
Зелена ялинка в оповіданні Михайла Коцюбинського ніби жива. Деревце по-своєму переживає ці драматичні події. Наприклад, ялинка радіє, коли бачить хлопчика та його батька. Коли ж деревце рубають, воно відчуває біль, лякається, як людина, дрижить, ронить зелену глицю.
Вирушивши в путь, Василько заблукав у лісі. Спочатку фантастична Краса зимової природи захоплює його, але потім ліс уже ввижається Василькові чорною стіною. Хлопчикові здається, що страховища простягають до нього руки. Багато пригод довелося пережити Василькові. Утікши від вовків, хлопчик дістався до свого дядька, а потім його знайшли батьки.
В образі Василька Михайло Коцюбинський переконливо показав моральні якості дитини, серед яких повага до старших, сміливість. Найважливіше, що хотів сказати письменник, — обов'язок кожної людини шанувати, любити, підтримувати своїх батьків.
Цей твір дозволяє читачеві насолодитися чарівними картинами природи, а також дізнатися про те, як живуть у злагоді добрі люди. Саме любов і злагода завжди допомагають подолати негаразди, які насилає на людей доля.
