Народна мудрість говорить, що справжнє багатство в сім'ї приходить тільки через любов. Я переконана, що йдеться передусім про багатство не матеріальне — про щастя порозуміння, взаємної підтримки тощо.
Пригадаймо Лукаша з «Лісової пісні» Лесі Українки. Він послухався матері й відмовився від кохання, віддавши перевагу багатству. І що натомість — тільки втрати, навіть самого себе...
А ось прикладом сім'ї, де владарює любов, для мене стали Сірки з роману Івана Багряного «Тигролови». Які вони всі дружні, як добре розуміють одне одного! Так, тут можуть і покепкувати, але ніколи нікого не скривдять, не образять. Спершу я здивувалася: як можна було спокійно прийняти в свою господу чужу людину, знайдену посеред тайги? А потім зрозуміла: для Сірків не було чужих, їхня любов розповсюджу ішлася на всіх, окрім нелюдів, звичайно.
Моя матуся й старша сестричка Оксана дуже схожі на матір і Наталку Сірків. Вони так само обдаровують приязню всіх гостей, а домашні просто купаються в їхній любові. Я, чуючи оповіді деяких однокласників про сварки в їхніх родинах, радію тому, що всі мої рідні плекають атмосферу тепла в домі. Наш татко навіть із відряджень намагається повернутися якомога раніше. До речі, виходила моя мама заміж за бідного студента усупереч бажанню своїх батьків, які хотіли бачити коло неї заможного чоловіка. Та сила любові татка згодом примирила дідуся й бабусю з вибором доньки, тим паче, що вони стали частими жаданими гостями в нашій дружній сім'ї, де, між іншим, є й достаток.
Я ж намагаюся перейняти від батьків мистецтво вибудовува ти взаємини, бо дуже хочу мати власну щасливу сім'ю в ошатній оселі.
