Українські народні казки надзвичайно різноманітні. Є казки про тварин, у яких звірі вміють говорити, думати, відчувати. Є казки, у яких діють люди або історичні особи (нехай часто і вигадані). Є казки фантастичні, у яких розповідається про неіснуючих казкових істот.
Але в усіх казках є дещо спільне. По-перше, всі казки мають велике повчальне значення. Добро у них перемагає, і саме цим мені також подобаються казки: після них ти віриш, що все буде добре, що світ справедливий, а будь-які прикрощі минуться з часом. Можна навіть сказати, що у казках дається відповідь на одвічні питання: про сенс людського життя, про сутність людини, про добро і зло, життя і смерть.
Важливо і те, що в українських казках прекрасно змальовані риси вдачі українців. Тож наші народні казки близькі і зрозумілі нам за духом, ми впізнаємо у них і себе, тому читання стає для нас ще захопливішим.
Мені подобається казка "Мудра дівчина". У ній дівчинка Маруся відгадала усі загадки пана, справилася з усіма завданнями.
Дотепність та розум, як на мене, є одними з головних рис нашого національного характеру. Через різні обставини далеко не всі українців минулому могли здобути освіту, але і без освіти вони у повсякденному житті виявляли свій розум та кмітливість, з честю виходили зі складних ситуацій.
Я вважаю, що питання національної вдачі є дуже цікавим. Мені було б цікаво дізнатися більше про те, які риси характерні для людини того чи іншого народу. Читаючи народні казки, ми дізнаємося більше про спосіб мислення наших пращурів, про їх ставлення до життя, ми дізнаємося також і про їхній характер. А отже, і про наш із вами характер, адже риси національного менталітету (способу мислення, вдачі) формуються протягом століть і так само протягом століть передаються від покоління до покоління.
Світ казок не лише цікавий та повчальний, а й чарівний, фантастичний. Мені дуже цікаво спостерігати за сюжетами, у яких діють тварини або казкові істоти. Кожній людині подобається мріяти та фантазувати, тож казка цікава не тільки дітям, а й дорослим. Можливо, тому мої батьки та бабуся так люблять розповідати мені казки. Слухаючи їх, я одразу уявляю, як сторіччя тому такі самі казки оповідала своїм онукам моя прапрапрабабуся, вкладаючи у них народну мудрість і власну душу...
