Гуманістичний ідеал у творчості Лесі Українки (план).
I. Нова концепція людини. (Оригінальністю і художнім новаторством відрізня¬ється творчість Лесі Українки від своїх попередників. Головне — це створення нової концепції людини — сильної, незламної, мужньої) .
1. Образ ліричного героя. (Образ ліричного героя Лесі Українки створюєть¬ся шляхом послідовного втілення ідеї прометеїзму." Ця мужня боротьба за життя, за незгасність надії наповнили вірш "Без надії сподіваюсь". Лірич¬ний герой поезії став "художнім втіленням настроїв" самої поетеси. На¬приклад, "Невільничі пісні" відтворюють рішучий крок ліричного героя Лесі Українки в життя, у вир суспільної боротьби. Попереду в її героя — труднощі і пошуки шляхів служіння народу, але не буде безплідних сумні¬вів, розриву між особистим і загальним.)
2. Формування особистості ліричного героя. (Історію формування нового лі¬ричного героя поетеси можна охарактеризувати як Шлях моральної підго¬товки до подвигу, випробування духовних можливостей. Це і є той Прометеїв вогонь, що готує душу до великого, робить людину здатною перейти в нову якість, пройти через очисний вогонь і стати гідним цього життя.)
II. Безкорисливість та самовідданість в любові і дружбі. (Породжена розпачем піс¬ля хвороби і смерті С. Мержинського, інтимна лірика Лесі Українки сприйма¬ється як гімн жіночому серцю, стійкому в боротьбі за життя коханого, вірному у виконанні гірких заповітів. Напружена і болюча, ця поезія дуже світла, спо¬внена гуманності, торжества любові.)
1. Новий погляд на людину. (Письменниця переконана, що кожна особис¬тість суверенна, що кожна людина, якою б вона не була, є героєм для самої себе і частиною середовища щодо інших. Саме з таким поглядом на люди¬ну пов'язана постійна зацікавленість Лесі Українки проблемами гармоній¬ного розвитку особистості і мрія про те, щоб людина могла "своїм життям до себе дорівнятись".)
2. Героїко-романтичні образи. (Характер світовідчуття диктував поетесі нове розв'язання проблем особистості, приковував увагу до незвичайного. Без¬умовно, звеличення лицарських подвигів у середньовічних романах дало поштовх до переосмислення прекрасного й величного.)
III. Ідея повноцінного людського життя. (Глибинний гуманізм Лесі Українки ви¬ключав категоричність в оцінці компромісних розв'язань проблем особисто¬го життя. Письменниця розуміла, що відмова від особистого збіднює людину, глибоко ранить душу. Ідеалом Лесі Українки була гармонія людини і світу, розквіт людської індивідуальності у всіх сферах її буття. А для Цього був необ¬хідний новий підхід до слова і нові засоби вивільнення внутрішньої енергії са¬мої поетеси. Саме цього й досягла Леся Українка у своїй титанічній творчості.)
